Цікаві факти про спорт

Цікаві факти про спорт
У шашках можливі всього 7 варіантів першого ходу.
У грі “Морський бій” кораблі займають 22 клітинки зі 100.
Найпопулярніший вид спорту в кінематографі – бокс.
Бокс був узаконений як вид спорту тільки в 1900 році.
У 1958 році Джей Фостер виграв національний чемпіонат Ямайки з настільного тенісу. На той момент йому було всього 8 років.
Скільки шахових коней можна розмістити на шахівниці так, щоб вони не перебували під боєм один у одного? Відповідь: 32.
У футбольній першості держави Ватикан грають такі команди як “Телепошта”, “Гвардійці”, “Банк”, “Бібліотека”, “Збірна музеїв”.
Найповільніша швидкість у спорті була зареєстрована 12 серпня 1889 року – 1,35 км/год. Цим видом спорту було перетягування канату.
Відповідно досліджень, проведених Detroit Free Press, 68 відсотків професійних хокеїстів втратили на льоду хоча б по одному зубу.
Найдовша зафіксована партія в гру “Монополія” тривала 1680 годин (більше 70 днів).
Відразу після удару швидкість м’яча для гольфу стає 270 км/годину.
У 1900-1920 роках перетягування канату було олімпійським видом спорту.
Американці витрачають близько 1 500 000 000 годин в рік на гру в тетріс.
У 1936 році на відкритті одного з турнірів з настільного тенісу поляк Алекс Енрліх і румун Панет Фаркаш грали один м’яч протягом 2 годин 12 хвилин.
У сутичці сумоїстів перемагає той, хто змусить супротивника торкнутися підлоги будь-якою частиною тіла – коліном, рукою, головою… або змусить його вийти за межі рингу.
Британський біговий кінь “Гуморист”, що виграв не один приз на дербі 20-х років, виявляється, взагалі не повинен був бігати. Розтин, зроблений після його смерті, показав, що в коня була тільки одна легеня.
У червні 1963 року в Британії м’яч, посланий з подачі англійським тенісистом Майклом Сангстером, летів зі швидкістю майже 248 км/годину. Це була найпотужніша подача, коли-небудь зафіксована у світовому тенісі.
В уставі одного австралійського гольф-клубу записано, що якщо м’яч влучить у кенгуру, то слід грати далі, як ніби нічого й не трапилося.
Довжина більярдного кия – 142,5 сантиметри.
Футбольний стадіон Уемблі в Англії створений тільки для ігор, тренування на ньому заборонені.
Після удару професійного волейболіста м’яч може летіти зі швидкістю до 130 км/годину.
Сума чисел на протилежних сторонах гральної “кості” завжди дорівнює 7.
Маса м’ячика для гри в настільний теніс – 2,5 грами.
Для вирішення головоломки “Кубик Рубика” потрібно в середньому від 48 до 100 поворотів.
Число можливих комбінацій перших чотирьох ходів у шахах дорівнює 318 979 564 000.
Бразилія – єдина країна, що брала участь у всіх чемпіонатах світу з футболу.
Американці витрачають щорічно близько 630 мільйонів доларів на м’ячики для гольфу.


Цікаві факти про футбол
*   *   *
     В світі офіційно зареєстровано 220 випадків смерті від серцевого нападу на футбольних матчах. За оцінкою німецьких учених, смерть від інфаркту під час перегляду футболу забрала життя принаймні 40 тис. чоловік за останні 20 років.

*   *   *
     Кращі футбольні м’ячі світу шиються з шкіри карликових баранчиків хутром всередину.

*   *   *
     Численні згадки про те, що у геніального бразилійського футболіста Гаррінчі одна нога коротша за іншу на 12 см – це вигадки засобів масової інформації. Ноги у нього були абсолютно однакової довжини. Кульгавість його була обумовлена тим, що у нього були ампутовані великий і середній пальці на лівій нозі. І це трапилося вже в середині його футбольної кар’єри.

*   *   *
     Національна команда Ботсвани не виграла жодного міжнародного матчу за 28 років існування. У команді змінилося більше 50 головних тренерів, 4 з яких були колишніми радянськими спортсменами.

*   *   *
     Гравець іспанської збірної Хесус Мануель Девота (грав з 1964 по 1968 рр.) мав 2 золоті олімпійські медалі по веслуванню.

*   *   *
     У 1891 році ірландський експерт по правилах футболу Джон Пенальті запропонував ввести одинадцятиметровий штрафний удар за грубу гру або гру рукою, умисно здійснену гравцем команди, що захищається, в межах її штрафного майданчика. Вперше такий удар був виконаний в ірландській футбольній лізі. Тепер у всьому світі його називають пенальті.

*   *   *
     У фіналі кубка англійської ліги 2005 року був зафіксований рекорд шуму на стадіоні. Після голу гравця “Ліверпуля” Ріїсе у ворота лондонського “Челсі” мерсисайдські уболівальники видали крик потужністю 130,7 децибела. Досягнення було занесене в “Книгу Гіннесу”. Попередній рекорд складав 128,74 децибела і був встановлений в 2000 році на матчі американського клубу “Денвер Бронкос”.

*   *   *
     Своєрідним рекордсменом є захисник Мацціа, який грав в середині 60-х років за італійський клуб “Брешіа”. На 38-ій секунді зустрічі з командою “Мантова” він забив м’яч в свої ворота, створивши найшвидший автогол.
  
*   *   *
     В кінці 50-х років в італійському місті Сієна футбольні судді вирішили зіграти самі. Склали дві команди, вийшли на поле, і матч почався. Все йшло нормально до тих пір, поки у ворота однієї з команд не був забитий спірний м’яч. Ось тут-то всі 22 гравці, кожен з яких за службовим обов’язком відмінно знав і вмів тлумачити правила, стали доводити свою правоту. Слово за слово, і справа дійшла до такої колотнечі, що довелося втрутитися поліції.

*   *   *
     У грі на першість Греції 1978 р. “Етнікос” приймав “Паок”. Відкривши рахунок, гості, підбігши до лавки запасних, бурхливо розділяли радість з її мешканцями, не звертаючи увагу на пропозицію судді продовжити зустріч. Недовго думаючи, футболісти “Етнікоса” у відсутність суперників почали з центру, безперешкодно прошлі до їхніх воріт і зрівняли рахунок.

*   *   *
     В середині 50-х років влада іранського району Аль Харвас, розташованого недалеко від Персидської затоки, наділили суддів необмеженими правами. Місцеві судді виходили на поле, маючи при собі не лише свисток, але й гумову палицю, бо правила дозволяли їм не лише штрафувати чи видаляти футболістів, але на свій розсуд завдавати їм ударів дубиною. Стверджують, що матчі в цьому районі проходили виключно коректно.

*   *   *
     У 1957 році в Німеччині за декілька секунд до завершення футбольного матчу у ворота однієї з команд був забитий переможний гол. При цьому суддя не помітив, що нападаючий підправив м’яч рукою, і зарахував гол. Тоді на поле вийшов місцевий священик і став голосно перестерігати команду, що перемогла, признатися, як була справа. Слова пастиря здобули дію. Футболісти призналися в тому, що забили м’яч неправильно. Суддя гол відмінив, і зустріч закінчилася внічию.

*   *   *
     Бразильського футбольного захисника Пінейро називали рекордсменом по голах у власні ворота. Лише у одному сезоні він забив у ворота своєї команди 10 голів. Пінейро перевели в напад. У першому матчі “рекордсмен” знов ухитрився вразити власні ворота. Коли футболістові виповнилося 25 років, товариші по команді подарували йому компас, на якому було вигравійовано: “Пам’ятай, противник на тій стороні”.
  
*   *   *
     Це сталося в 1980 р. під час футбольного матчу в румунському місті Тімішоаре між місцевою “Політехнікою” і командою бразильського клубу “Атлетіко”. Один з бразильських нападаючих на високій швидкості увірвався в штрафний майданчик господарів поля і вийшов один на один з румунським воротарем. Голкіпер “Політехніки” у відчайдушному стрибку кинувся в ноги бразильцеві, той підскочив і врізався головою в штангу воріт, яка, не витримавши удару, переламалася навпіл. Судді довелося на 20 хвилин перервати матч для того, щоб працівники стадіону замінили “постраждалу” штангу. Бразильський нападаючий, як ні в чому не бувало, продовжував гру.

*   *   *
     Найбезглуздіший гол року. Так називали гол, забитий захисником “Спарти” (Роттердам) у матчі з іспанською “Барселоною” в 1973 році. Відбиваючи м’яч від своїх воріт, футболіст відправив його високо вгору. М’яч був підхоплений вітром, лопнув в повітрі і безформною грудкою впав у ворота “Барселони”. Суддя Форес наказав замінити м’яч і, не дивлячись на протести гравців, зарахував гол.
  
*   *   *
     Під час футбольного матчу в Бразилії вітер зніс групу парашутистів на футбольне поле. Один з парашутистів впав на воротаря у той момент, коли голкіпер приготувався опанувати мячем. В результаті мяч опинився у воротах і суддя, незважаючи на протести потерпілої команди, гол зарахував, пояснивши появу парашутистів «втручанням вищої сили».
  
*   *   *
     Під час товариської футбольної зустрічі в італійському містечку Асті центрфорвард місцевої команди Маскіо, не потрапивши по м’ячу, копирснув землю. Та так сильно, що серйозно пошкодив собі ногу. Коли досліджували грунт, то виявили скелет, який опинився цінною історичною знахідкою. Маскіо отримав грошову премію і значок «за тягу до археологічних досліджень».

*   *   *
     Відомі два випадки, коли арбітри показували червону картку самим собі: Енді Уейн, що судив матч «Пітерборо Норт Енд» - «Роял Мейл», і Мелвін Сілвестр на матчі «Саутгемптон Армс» - «Херстборн Таррант Брітіш Легіон». Перший видалив себе з поля  під час гри, щоб уникнути конфлікту з голкіпером, а другийза бійку з гравцем.

*   *   *
     У 1959 році в німецькому Гельзенкірхені адміністрація стадіону помилково призначила гандбольний і футбольний матчі в один час. Ніхто зі спортсменів не хотів поступатися правом проведення гри. У результаті матчі проводилися одночасно і були доведені до кінця, а на полі було чотири команди і два мячі.

*   *   *
     Італійський воротар Гроссо під час гри порадив судді носити окуляри, за що і був вилучений з поля. В ході розгляду цього інциденту зясувалося, що Гроссо є власником оптичного магазина, а у арбітра дійсно поганий зір. У звязку з цим слова воротаря, звернені до арбітра, дисциплінарна комісія розцінила не як образу, а як корисний і дуже раціональна порада. Скінчилося тим, що воротаря простили, а суддя купив в його магазині окуляри.

*   *   *
     Відомо, що Лев Яшин був не тільки футбольним воротарем, але і хокейним. У 1953 році він став володарем Кубка СРСР з хокею та бронзовим призером чемпіонату СРСР. Яшина вже хотіли покликати в хокейну збірну на чемпіонат світу, але він вирішив сконцентруватися на футболі.

*   *   *
     На Британських островах туманявище звичайне. Але незвичайний випадок, що мав місце в зустрічі двох шотландських команд. Туман згустився настільки, що футболісти довго шукали мяч, партнерів, суперників. У якийсь момент судді здалося, що на полі забагато футболістів. Насамперед він підбіг до лавок запасних і побачив, що вони порожні. Арбітр тут же перервав гру. Як виявилося, на полі одночасно знаходилося тридцять гравців.

*   *   *
     20 березня 1976 гравець «Астон Вілли» Кріс Ніколл в грі проти «Лестер Сіті» забив по два мячі і у ворота противника, і у власні ворота. Матч закінчився з рахунком 2:2.

*   *   *
     В іспанському місті Фуенте місцева команда приймала футболістів клубу «Гонша». Минуло кілька хвилин, а гості вели з рахунком 2:0. І раптом на поле, наче на манежі для кориди, зявляється розлючений бик, потім інший, третій. Гравці, судді та вболівальники не володіли навичками матадора, кинулися врозтіч. Суддя ледве встиг сховатися в роздягальні, обережно виглянув у вікно: бики все ще носилися по полю. Гру довелося відмінити. Незабаром зясувалося, що биків, підготовлених для кориди, випустив завзятий уболівальник місцевого клубу, щоб не допустити великого програшу своєї команди.

*   *   *
     Хуліо Іглесіас у молодості був футбольним воротарем і виступав за мадридський «Реал». Проте його футбольна карєра перервалася у віці 20 років, коли він потрапив в автокатастрофу і пролежав в лікарні три роки. Він був паралізований, вільно працювали тільки руки. Іглесіас навчився грати на гітарі і згодом став відомим музикантом.

*   *   *
     Рідкісний випадок стався в Іспанії в грі команд другої ліги «Сан Ісідро» і «Олімпіко Карранте». За 3 хвилини до кінця гравці обох команд, незадоволені суддівством, оточили арбітра, намагаючись надоумити його. Причому не лише словами і жестами... В цій критичній ситуації суддя, зберігаючи повний спокій, дістав червону картку і предявив її всім двадцяти двом учасникам матчу!

*   *   *
     На стадіоні Буенос-Айреса якось був поставлений експеримент, мета якого полягала в тому, щоб довести перевагу футболістів-холостяків над одруженими. Все йшло спокійно до пенальті у ворота одружених. Коли одинадцятиметровий був реалізований, на поле вискочили дружини. Вони побили суддю і присудили перемогу своїм чоловікам. Щоб уникнути неприємностей холостяки не протестували. Експеримент провалився.
  
Чоловік-футболіст не дав виграти своїй дружині на тоталізаторі
     У зустрічі англійських команд “Шеффілд Уенсдей» – «Барнслі» перемога дісталася «Шеффілд», досягнувшим успіху на 92-й хвилині. Єдиний гол забив лівий крайній Чемберлен. Керівництво клубу виділило йому премію в розмірі 900 фунтів стерлінгів. Але радість його була недовгою. Прийшовши додому, він дізнався, що дружина, яка була присутня на цій зустрічі, зробила ставку у футбольному тоталізаторі. У випадку нічиєї вона могла отримати 6000 фунтів стерлінгів.

Відданий вболівальник «канонірів»
     У 1959 р. в Лондоні відзначався ювілей якогось Джона Смайдла. Він не був ні громадським діячем, ні відомим спортсменом, ні популярним кіноактором, а просто вболівальником лондонського «Арсеналу». Правда, вболівальником злегка незвичайним. Протягом 30 років Смайдл не пропустив жодної гри своєї улюбленої команди, будь то в Англії або за її межами. Однак після урочистостей Смайдл зізнався, що два матчі йому все ж довелося пропустити. У 1933 р. він не потрапив на гру, тому що заблукав у тумані. Ще через 6 років йому вдалося встигнути тільки на другу половину гри «Арсенал» – «Блекпул», тому що в цей день він одружувався.

Перестрілка на матчі
     У середині 70-х років в Аргентині сталася трагічна історія під час матчу двох аргентинських команд «Хувентуд» і «Хенераль Кабальєро». На 43-й хвилині зустрічі суддя матчу Хосе Леон Бегудо видалив з поля гравця «Хувентуд» Хоакіна Масіаля. Коли ж той, за допомогою кулаків, спробував оспорити це рішення, арбітр холоднокровно витягнув пістолет і поклав намертво недисциплінованого футболіста. У цій історії було продовження: сидів на трибуні брат спортсмена, він піднявся і застрелив суддю.

26 червоних карток
     Наприкінці 70-х років в матчі мексиканських команд суддя Гонсалес показав 26(!) червоних карток. Спочатку за грубу гру він видалив з поля декількох гравців обох команд. Потім, коли почалася загальна бійка, і всіх залишившихся футболістів. А коли на поле вибігли тренери та представники команд, то і їх видворив з поля.

Радість народження дитини допомогла футболістові
      Спочатку гра між шведськими командами «Гетеборг» і збірною міста Дегерфорс йшла мляво, і жодної з команд не вдавалося відкрити рахунок. Все змінилося в одну мить. Нападнику «Гетеборга» Юханссону, який перед зустріччю відвіз дружину до пологового будинку, повідомили про народження дочки. Юханссона немов підмінили. Він відразу ж став центральною фігурою на полі і в час, що залишився, забив чотири голи. «От що може зробити радість», – сказав після матчу суддя, вітаючи Юханссона. «Яка тут радість, – заперечив футболіст, – я ж мріяв про хлопця. Тому я так страшенно розсердився і зігнав зло на супернику».

Бельгійські однофамільці
     У матчі, що відбувся на початку 70-х років в одному з бельгійських міст, всі його учасники (гравці обох команд і троє суддів) носили одну і ту ж прізвище: Ван Лой. Одна команда була складена з онуків 89-річного Жозефа Ван Лоя, інша – з онуків молодшого брата Жозефа – Альберта. Судді ж виявилися однофамільцями. Гра закінчилася з рахунком 5:3 на користь онуків Жозефа. Незважаючи на те, що учасники гри були пов’язані сімейними узами, гра не відрізнялася коректністю: суддя був змушений видалити трьох футболістів.




Немає коментарів:

Дописати коментар